Синдром обструктивного апное/гіпное сну (СОАГС) - діагноз, який внесено у МКХ-10, однак його серйозність у вітчизняній охороні здоров'я чомусь не визнають. Хоча наука давно встановила причинно-наслідковий зв'язок порушень дихання під час нічного сну і розвитку у пацієнта тяжких системних паталогій - гіпертонічної хвороби, серцево-судинної недостатності, цукрового діабету тощо. Чому СОАГС в Україні практично не діагностують, яким методам досліджень віддають перевагу у світі і як досягти успіху в лікуванні дихальних розладів під час сну - розповідає професор, доктор медичних наук, завідувачка відділення діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювання легень ДУ "Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМНУ" Людмила Яшина.

Сьогодні вже доведено, що хронічний СОАГС може стати фактором ризику серйозних коморбідних станів, таких як кардіоваскульрні та цереброваскульярні захворювання, запальні, метаболічні, когнітивні та психічні порушення.

Відтак соматичними наслідками нелікованого СОАГС можна вважати кардіоваскульрні (АГ, ІХС, недостатність кровообігу, аритмії, інсульти) та метаболічні (інсулінорезистентність і резистентність до лептину, цукровий діабет ІІ типу, ожиріння, ериктильна дисфункція) розлади. У пацієнтів із СОАГС підвищується ризик раптової смерті під час сну, а також смерті від супутніх захворювань. Наприклад, у хворих із тяжким перебігом хвороби (індекс апное/гіпное >30 випадків на годину) ризик смерті вищий на 40% порівняно із загальною популяцією.

"Золотим стандартом" діагностики СОАГС нині вважається полісомнографія. Існують портативні прилади, так звані поліграфи, їх за потреби можна використовувати у домашніх умовах.

Загалом же ступінь СОАГС визначається ступенем вираженості трьох основних його складових - денної сонливості (за шкалою ESS), дихальних порушень (індекс апное/гіпное) та порушеня газообміну (мінімальна і середня SaO2).

Основною методикою лікування СОАГС у всьому світі вважають СРАР (continious positive airway pressure) терапію. На тлі цієї терапії зростає тривалість життяхворих ХОЗД, зменшується інсулінорезистентність у діабетиків, знижується надмірна маса у пацієнтів з ожирінням.

Медична газета України "Ваше здоров'я"