Тонкоголкова пункційно-аспіраційна біопсія (ТПАБ) утворівмолочної залози під УЗД-контролем

Рак молочної залози (РМЗ) - одне з найпоширеніших злоякісних захворювань у жінок більшості розвинутих країн. Його частка серед усіх нових випадків раку складає 21 %, Аналіз статистичних даних за останні два десятиріччя свідчить про інтенсивний ріст захворюваності і смертності від цієї грізної недуги. У цілому світі щорічна кількість хворих на РМЗ наближається до 1 мільйона, а згідно з прогнозам, до 2010 року буде діагностовано 1 350 000 випадків захворювання. У США майже кожна десята жінка має шанс захворіти на РМЗ. І хоча в Україні захворюваність ще не сягає таких показників, як в США, однак в структурі онкологічної захворюваності жінок вона посідає перше місце і становить 58,9 випадку на 100 тис. жіночого населення (2003р.).

Слід зазначити, що у переважної більшості хворих РМЗ діагностують у пізніх стадіях, а 15-20 % пацієнток з 1-11 стадіями хвороби після лікування гинуть у подальшому від віддалених метастазів.

Незважаючи на значні успіхи мамології за останні десятиліття, проблеми профілактики, ранньої діагностики раку молочної залози, а також лікування та реабілітації жінок ще довго залишатимуться актуальними.Одним із найважливіших методів ранньої діагностики захворювань молочної залози на сьогоднішній день залишається тонкоголкова пункційно-аспіраційна біопсія (ТПАБ) під контролем УЗД. 

Покази до ТПАБ: 

- всі вузлові утвори молочних залоз;

- непальпабельні утворення;

- сумнівні пальпаторні дані;

- при попередній пункції отримано неінформативний матеріал;

- необхідність отримання результату із ''підозрілого '' по результатах УЗД або мамографії вузла. 

Протипокази:

- полікістоз (в одній залозі більше 3-х кіст діаметром більше 10 мм. кожна);

- рецидив кістоутворення після склерозуючої процедури на протязі 1 місяця;

- наявність пристінкових розростань в порожнині кісти;

- в анамнезі операція з приводу раку молочної залози; 

Покази і протипокази до ТПАБ молочної залози визначаються  лікарем-мамологом.

Пункційне лікування кіст показане при наступному обов'язковому співпадінні ознак:

- однорідній анехогенній структурі утвору;

- відсутності пристінкових структур і ділянок підвищеної ехогенності (внутрішньокістозних розростань ),

- симетричних '' латеральних тінях '';

- відсутності атипового внутрішньокістозного епітелію по даних цитологічного дослідження.  

Методика ТПАБ

Ідеальним місцем для проведення ТПАБ під УЗД контролем є мала операційна, також може бути використана для цієї мети чиста перев'язочна, або процедурний кабінет. Діагностичні і лікувальні пункції можуть і повинні виконуватись в умовах поліклініки або діагностичного центру, що дозволяє оптимізувати подальшу тактику ведення хворого.

Процедура проводиться з використанням УЗД апарату, укомплектованого лінійним датчиком частотою не менше 7,5 МГц. Перевага віддається  датчикам з центральним каналом для пункційної голки.

Лінійні датчики використовуються для пункцій поверхнево розміщених утворів, так як при цьому чітко візуалізується кінчик пункційної голки. Ймовірність точного введення голки в патологічне вогнище, навіть при його невеликих розмірах, досягається завдяки вертикальному введенню голки під час пункції, що забезпечує короткий і прямий шлях при мінімальному відхиленні від вибраної траєкторії пункції, а широке ультразвукове ''вікно'' сприяє кращій орієнтації.Але найбільш простий спосіб контролю здійснюється розміщенням датчика поряд з місцем пункції під тим кутом, який необхідний для визначення місцезнаходження голки після її введення  (пункція  ''вільною'' рукою, коли  напрямок пункції вибирається шляхом дослідження в двох взаємно перпендикулярних площинах по відношенню до об'єкта втручання).

Пацієнтка розміщується горілиць на кушетці, попередньо роздягнувшись до поясу. З допомогою УЗД апарату проводиться попереднє обстеження молочних залоз і маркування вогнищевих утворів (маркером).Операційне поле обробляється  70% спиртовим розчином хлоргексидину, або йодонатом і 70% етиловим спиртом, після чого відмежовується  стерильною білизною. Для постійної роботи зручніше використовувати стерильне простирадло з віконечком.

Для отримання матеріалу використовують 10- або 20-грамовий шприц з тонкою голкою. Після обробки шкіри молочної залози пацієнт­ки і рук лікаря пухлину фіксують до грудної стінки II і III пальцями руки. Голку вводять перпендикулярно до пухлини. Після введення голки створюють від'ємний тиск. Підтягнув­ши поршень на 3-5 мл, шприцом з голкою роблять кілька круго­вих і поступальних рухів для забору матеріалу. Від моменту введення голки в тканину і до завершення процедури, усі маніпуляції голкою контролюються УЗД апаратом в реальному часі. Отриманий аспірат переносять на предметні скельця, готують якісний мазок і дають висохнути перед наступним фарбуванням і мікроскопічним дослідженням.  

Вже під час введення голки тактильно можна отримати певну інфор­мацію про пухлину.

Нормальна тканина молочної залози складається переваж­но із м'яких залозистих структур і жирової клітковини, тому при введенні голки опір практично не відчувається.

Кіста. При потраплянні голки в порожнину кісти виникає відчуття провалу (його можна порівняти з проколом водяного міхурця).

Фіброзна і рубцева тканина - щільна і створює відчутний опір при проходженні голки.

Фіброаденоми порівнюють із школярською стиральною гум­кою, тому голку важко не тільки ввести в пухлину, але й витяг­нути з неї.

Рак. Входження голки часто супроводжується хрустом. Подіб­не відчуття виникає, якщо вводити голку в сиру картоплину. Злоякісній патології притаманні атипія і виражений пол­іморфізм клітин та їх компонентів - ядер, хроматину, ядерець, включень цитоплазми.

Доброякісні процеси характеризуються наявністю клітин гіперплазованого епітелію, які розташовані скупченнями. Кліти­ни однакові за величиною, з прозорою цитоплазмою, однаковими ядрами, межа між клітинами чітка.

Пункція новоутворів молочних залоз під УЗД контролем є достатньо безпечним і надзвичайно інформативним методом в діагностиці захворювань молочних залоз.