Електронейроміографія

Новий напрямок дослідження в нейрофізіології

З серпня 2010 року у відділенні функціональної діагностики РОКЛДЦ ім. В.Поліщука введено нову методику обстеження в напрямку нейрофізіології. Електронейроміографія (ЕНМГ) - синонім: клінічна електроміографія (ЕМГ) - метод дослідження нервової системи шляхом реєстрації електричної активності м’язів та викликаних різними стимулюючими факторами електричних потенціалів м’язів і периферичних нервів.

Комплекс методів клінічної ЕМГ (ЕНМГ) дозволяє в сукупності з клінічними даними вирішувати питання діагностики, диференційної діагностики, та поточного контролю лікування. Слід враховувати, що, як правило, має місце нозологічна неспецифічність методів функціональної діагностики, оскільки в більшості випадків зміни на ЕНМГ визначаються не нозологією неврологічного захворювання, а характером, топікою та вираженістю змін морфо-функціонального субстрату, які можуть бути однаковими при різних за етіологією захворюваннях. Проте за допомогою ЕНМГ при основних нозологічних формах ураження нейромоторного апарату виявляються типові зміни та вирішуються конкретні діагностичні питання. Головним завданням ЕНМГ є виявлення рівня ураження нейромоторного апарату. Як правило, на ЕНМГ діагностику направляють хворих зі слабкістю м’язів, гіпотрофією, гіпертонусом, гіперкінезом. За допомогою ЕНМГ в багатьох випадках вдається віднести ураження до одного з восьми рівнів кортико-мускулярного шляху:

Ø над сегментарного

Ø передньорогового

Ø корінцевого

Ø рівня сплетення

Ø стовбура нерва

Ø термінальних розгалужень нерва

Ø нервово-м язових синапсів

Ø м’язевого волокна

Можливості клінічної ЕНМГ у визначенні функціонального стану різних структур периферичного нейромоторного апарату

Досліджувана структура	Методи дослідження	Отримана інформація
Мотонейрон	— ЕМГ з розрахунком параметрів ПРО, дослідженням спонтанної активності мото-нейронів, МВ — F-хвиля — Н-рефлекс	Стан мотонейрона Обсяг іннервації (реіннервації) Збудливість мотонейрона Збудливість сегмента
Корінець	— Електрична стимуляція корінця, реєстрація М-відповіді — F -хвиля — Н-рефлекс — Магнітна стимуляція корінця	Збудливість корінця Функція провідності корінця Денерваційні зміни у м'язах, що іннервуються цим корінцем
Аксон/Нерв	— Швидкість розповсюдження збудження (ШРЗ) — М-відповідь — F-хвиля	Збудливість аксона/нерва Функція провідності аксона/ нерва. Блок проведення. Діапазон ШРЗ Денерваційні зміни у м'язах, шо іннервуються цим нервом
Нервово-м'язові синапси	Зміни амплітуди М-відповіді при повторній стимуляції нерва	Визначення надійності нервово-м'язової передачі
М'язові волокна	— ЕМГ з розрахунком параметрів ПРО, дослідженням спонтанної активності м'язових волокон	Стан м'язових волокон

Вибір адекватного методу обстеження: при хворобах 1-5 класів-голкова внутрішньом’язова ЕМГ; хворобах 2,3,4, класів-стимуляційна.

Розподіл захворювань нервово-м'язового апарату залежно від рівня його ураження

Рівень ураження нервово-м'язового апарату	Клас захворювань	Генералізоване ураження (типовий приклад)	Локальне ураження (типовий приклад)
МОТОНЕЙРО-НИ	І. Хвороби мотонейронів = нейронопатії	Боковий аміотрофічний склероз Спінальна аміотрофія	Поліомієліт
КОРІНЦІ, СПЛЕТЕННЯ	II. Радикулопатії, плексопатії	Гостра поліради-кулопатія (Гійєна-Барре)	Дискогенний лівобічний радикуліт 1.5
НЕРВОВІ СТОВБУРИ	III. Невропатії, поліневропатії	Поліневропатія (гостра вірусна, інтоксикаційна, невральна аміо-трофія Шарко-Марі)	Тунельний карпальний синдром
НЕРВОВО-М'ЯЗОВА ПЕРЕДАЧА	IV. Хвороби нервово-м'язової передачі	Міастенія гравіс	Очна форма міастенії
М'ЯЗИ	V. Хвороби м'язів	Прогресуюча м'язова дистрофія Поліміозит	Міозит