Аутизм

Поняття "дитина-аутист" часто асоціюється з уявленням, що вона не здатна спілкуватися, мислити та адекватно сприймати навколишній світ. Відсутність розуміння може призводити до неможливості прогнозування дій та вчинків такої дитини. Більше того, це може cпровокувати ізоляцію дитини-аутиста від соціуму. То ж проблеми дітей з аутизмом доволі часто так і залишаються їх власними проблемами.

Історія аутизму розпочинається зі стародавніх легенд і казок про дітей, залишених ельфами замість вкрадених. Реальні ж згадки з'являються вже в медичних текстах у XVIII ст. Вперше термін "аутизм" і опис порушення як синдрому застосував Л. Каннер, американський дитячий психіатр, у 1943 році. Він був першим, хто чітко розмежував дитячу шизофренію і аутизм та представив основні симптоми цього порушення, які загально прийнятні як "класична картина аутизму" і в наші часи. Л. Каннер був першим, та далеко не єдиним, хто досліджував цю проблему. Незважаючи на суперечливість думок серед науковців, на даний час у світі спостерігається значне покращення діагностики аутизму, розробляються програми з психологічної корекції.

Аутизм – глибокий цілісний розлад розвитку: розлад комунікації або спілкування, суспільних стосунків, уяви і поведінки людини. Найчастіше симптомами хвороби є розлади відчуттів, спотворене сприйняття світу, оскільки особи з аутизмом по-іншому реагують на світло, зображення та звуки, по-іншому відчувають дотик, запах, смак чи біль. Діти з аутизмом мають проблеми із чітким розумінням скерованої до них мови. Розлад засобів сприйняття призводять до того, що особи з аутизмом творять свій внутрішній образ світу, часто відмінний від нашого. Мають також труднощі з налагодженням класичних – в нашому розумінні – міжлюдських стосунків та вираженням емоцій у взаємовідносинах з іншими людьми. Світ осіб з аутизмом відрізняється від «нашого світу».

Діти з розладами спектру аутизму можуть бути вправними чи обдарованими в інших вміннях (наприклад, вправно складати конструкції з деталей, можуть мати незвичну форму пам’яті, яка довго зберігає дрібниці у послідовності сприйняття тощо). А 10% дітей з аутизмом наділені особливим талантом чи навіть геніальністю. Аутизм, ймовірно, був у Ньютона, Айнштайна, Сократа, Дарвіна, Льюїса Керролла.

Щодо українських реалій, фахівці вказують на тенденцію до зростання кількості встановлених діагнозів аутизму. Проте і фахівці (психологи, логопеди, дефектологи, педагоги), і батьки дітей з цим порушенням мають потреби у сучасній науковій інформації з цієї тематики.